Чи не найпоширенішою проблемою, з якою звертаються до логопедів, є постановка звука [р]. Автор статті переконаний: малята легко можуть опанувати цей складний звук, якщо правильно й цікаво організувати відповідну роботу. Один із секретів успіху — тісна співпраця фахівців і батьків. Про решту — читайте далі. 
Дошкільна пора — час становлення правильного мовлення. Однією з найактуальніших проблем при опануванні мовлення є постановка звука [р]. Тільки частині малюків вдається оволодіти ним самостійно, без допомоги вчителя-логопеда. 
Найчастіше в дошкільному віці трапляється заміна звуків [р], [р'] іншими звуками: [л], [л'], [й], [в], [и], [г]. Найпоширенішим випадком спотвореної вимови [р] є гаркава вимова (горловий або боковий варіант звука). Ці вади дуже помітні й негативно впливають на формування самооцінки дитини та його взаємин з дитячим колективом. Аби  не спровокувати  дефектні   звуки, логопеди радять близьким не  спонукати  дитину    до чотирьох,  чотирьох   з  половиною   років, у якої  не сформована вимова [р],  промовляти слова з цим звуком, не  наполягати.  
Батьки мають пам’ятати: надважливо за перших сумнівів звертатися по допомогу до вчителя-логопеда!
КІНЕЦЬ
Фахівець допоможе обрати індивідуальну стратегію розвивальної чи корекційної роботи, призначить завдання для вправляння вдома. Якщо батьки чітко дотримуватимуться рекомендацій логопеда, діятимуть злагоджено, позитивний результат не забариться.
Розглянемо основні аспекти спільної роботи батьків і логопеда з формування у дітей правильної вимови звука [р].
Язик треба готувати до  вимови     непростого   звука.
Зазвичай більшість проблем у вимові [р] пов’язана з тим, що язик дитини ще не набув потрібної сили і вправності, його м’язи ще не зміцніли.
Тому перше правило на шляху до  “взяття висоти «Р»” — язик потрібно тренувати!
ВТЯЖКА
КІНЕЦЬ
Набути потрібної  сили та вправності  язика маляті допоможуть фізіологічні вправи — масаж для зміцнення м’язів, активізації кінчика язика (піднімання широкого язика на верхню губу, до альвеол за верхніми зубами, вібрація кінчика піднятого язика). Наприклад такі
Вправи для язичка
Золота рибка плеще хвостиком:  бл-бл-бл-... (Діти загинають широкий язик на верхню губу, вдаряють переднім  краєм язика по  верхній губі. Швидкість ударів з часом можна збільшувати).

  • Їжачок  п*є молочко. (Діти імітують   рухи язичка  котика,   коли   він п*є молоко). 
  • Зебра цокає копитцями. (Діти імітують звук цокання копит).
  • Дятел стукає дзьобом по стовбуру дерева: д-д-д.
  • Метелик тріпоче крильцями: бл-бл-бл.

Сюжети можна придумувати разом з малюком*(Приклади подібних вправ наведені у статті “Театр артикуляційних укладів” — у журналі “Палітра педагога”, 2013, №6. — Прим. авт.). Ілюстративним супроводом артикуляційних вправ можуть стати будь-які малюнки у книжках, лото чи шнурівки. А для вправляння не обов’язково відводити спеціальний час — можна “побавитись” кілька хвилин під час гри, перегляду малюнків, згадати ці забавлянки перед сном, після вечірньої казки. Не зайве нагадати, що всі вправи бажано виконувати разом з малюком, у доброму настрої, не критикуючи дитину, а заохочуючи її всіма можливими засобами.
 Якщо дитина після  чотирьох  років з якихось причин не готова повторювати артикуляційні  вправи, на  першому   етапі корисною буде навіть проста демонстрація цих вправ дитині.  Спрацьовує,  так  званий,    “ефект дзеркальних   нейронів” ( тобто,  коли спостерігаєш  дію,  і у   тебе   в  мозку  активуються такі   ж  самі  нейрони).  У  такому  випадку не треба наполягати на повторенні, варто   зацікавити,  заінтригувати дитину, і згодом вона сама за вами потягнеться. Одного дня ви почуєте, як ваш малюк “навчає вимовляти звуки” свою улюблену іграшку. А коли прийде час звука [р], його язичок буде до цього готовий, під’язикова вуздечка завдяки вправлянням стане еластичною, знизиться ймовірність дефектного звучання. 
Важливо до початку роботи з логопедом не говорити дитині, до вимови яких конкретно звуків готуємо язичок. Достатньо наголосити, що язичок стане міцнішим, вправнішим, “розумнішим” і навчиться правильно розмовляти.
Інколи у дитини, попри всі зразки   логопедичного   мистецтва, звук [р] виходить грубим, далеким від ідеалу. Це означає, що язик дитини ще не набув потрібних умінь. Здатність до цього суто індивідуальна, і навіть у близнюків часом зустрічаються різні сценарії постановки та закріплення одного й того самого звуку. У зазначеному випадку вимова [р] вдосконалиться тоді, коли м’язи язика стануть міцніші, а для цього потрібні подальші регулярні тривалі вправляння за призначенням логопеда.
Інколи через слабкість м’язів  при вимові звука [р]  язик дрижить не за верхніми зубами, а майже між рядами  зубів,   бо   ще    не готовий одночасно виконувати дві дії: вібрувати й утримувати верхнє положення. Це вміння формується в результаті тривалої послідовної спільної роботи дорослого й дитини.
Вправи для язичка варто продовжувати робити   паралельно  із  автоматизацією тоді, коли звук уже   є,  але  ще  не  досяг  досконалості, вони допоможуть далі  тренувати м’язи, вдосконалювати артикуляційні рухи. 
Тренуємо фонематичну увагу
Не менш важливим етапом виховання   нового  звука, ніж тренування язика, є розвиток фонематичного слуху й уваги. Часто батьки дивуються: “Дитина не вимовляє [р], чому треба виконувати вправи на виділення голосного з ряду інших голосних, певного звука серед інших; слова із заданим звуком серед слів, що цього звука не мають тощо”.
Однак подібні завдання сприяють розвитку фонематичного слуху й уваги дитини, що у свою чергу допоможуть їй у подальшому миттєво визначати,  чи  є   наявний   звук   у  слові,  правильно використовувати поставлені звуки,   попередять  змішування  опозиційних  звуків (“Р-“Л,” у даному   випадку,   і  на  письмі,  у  тому   числі), користуватись  відносно складними   словами  у спонтанному мовленні, 
Цю думку треба розширити, уточнити, чим ще і як саме фонематичний слух і увага сприяють постановці Р. Можливо, навести кілька цікавих вправ.
ВПРАВА:  забери  собі   усі   малюнки,  в назві   яких  є   звук   “Р”!Інші  залиш   мені.
ВПРАВА:  мовчки   розклади  малюнки   на   дві  купки. В  одній  купці-малюнки   із  звуком  “Р”  у  назві;   в   другій-  із  звуком  “Л”.

              Гра”Білочка”.

Між  дитиною   та  дорослим   в один  рядок  розкладені  пласкі  зображення   горішків  із   цупкого   картону .  На   горішках-  не   глибокі кишеньки  для  малюнків.   Малюку  пропонуємо  стрибати  від  горішка  до  горішка (ти –білочка)  та  збирати   тільки  ті,  що  мають   малюнок   із  “Р”у  назві:  морква,  гриб,  шишка,   жолудь,  каштан,  ромашка,  горіхи,  насіння,   цукерки,   сир,...    
Перші успіхи й проблеми
Ось нарешті ви почули з уст малюка довгоочікуваний дзвінкий і розкотистий [р]. Та, на жаль, перші успіхи можуть тимчасово затьмарюватися певними проблемами. 
Нерідко спостерігається феномен, коли дитина, навчившись ідеально ізольовано промовляти  [р], під час мовлення робить перед ним секундну паузу, що, звісно, помітно для оточення. Це  явище  минеться  у  процесі   подальшої   автоматизації   звука, і батькам не слід загострювати на цьому увагу,  щоб   воно  не  переросло   у  “запинки”.  

ВТЯЖКА

Часто рідні дитини витрачають час та сили на бідкання, щодо   мовленнєвих  проблем (чому  я  сам у  ранньому   віці   навчився   правильно розмовляти,  а  моїй  дитині   потрібна   потужна  допомога   логопеда, чому   в одному  слові  син звук правильно   промовляє,     а в іншому - забуває,...)  , формуючи у малюка комплекси, замість того, щоб оптимістично й організовано виконувати завдання  та  слідувати  порадам логопедів.

КІНЕЦЬ

Найчастіше такі явища, що турбують батьків і змушують звертатися за поясненнями до фахівця, виникають на проміжному етапі становлення звука і тривають від кількох днів до кількох тижнів. Наприклад,  поставлений  звук “Р” звучить   тільки   при   наявності   допоміжного  звука”Д”,   або “Т” (ДРИБА,   або  ТРИБА замість РИБА).  У таких випадках фахівці рекомендують виконувати з дитиною вправи-масаж та завдання логопеда доти, доки звук стане природним, нескладним, абсолютно звичним для язика. Пропонують паралельно з артикуляційними вправами вводити його в речення, чистомовки, вірші, опис та переказ (наступний етап автоматизації звука).
Буває й так, що  ізольований  звук [р] поставлено, а у  прямих  відкритих    складах [ра], [ро] і т. і. дитина   його  промовляти   не   може , або малюк не може вимовити їх у певних позиціях — на початку чи в кінці слова,   чи   у  певних   сполученнях  приголосних. Не варто засмучуватись, вважаючи, що шлях до опанування звука, який долає родина, виявився  невиправданно складним. При   всіх інших рівних  умовах  результати  залежать  від   якостей  язичка, від   роботи  мозку-“комп*ютера”  даної  дитини,   куди  під   час  занять  фахівець   “ВВОДИТЬ ЛОГОПЕДИЧНІ  ПРОГРАМИ”  та   від  співпраці  мозку   з  язичком. Логопеди мають у своєму корекційному арсеналі спеціальні вправи, завдання, ігри, які допоможуть усунути тимчасові   проблеми, що супроводжують використання в дитячому мовленні “новонародженого звука”. Навести для прикладу 2-3 вправи (ігри або завдання). 
Нерідко близьких дивує гіперзахоплення (ГІПЕРКОНТРОЛЬ)    малюка новим звуком — навчився вимовляти [р] і вставляє його всюди (“рапка у бірочки заборіра”; “Марьвіна”). Сподіватися на те, що ситуація виправиться сама, не слід, адже такі недоліки можуть стати передумовою для виникнення помилок   на  письмі. У цьому разі корисними будуть такі вправи:

                          Гра “Поплескушки-плесканці”. 

 Як  почуєш   слово   із  “Р”-плесни  мене  по   пРавій  долоні (  або   просто- по  цій   долоні),   якщо   почуєш  слово   із “Л”-  по  Лівій долоні:  Рак,  Лак,  Лама, Рама,  ігРи,  ігЛи,  Луки,  Руки....Допомагаємо,  жартуємо,  хвалимо!
           Гра”Козачок.”
Стань  “руки- в  боки”.  Якщо   покажу  тобі   малюнок   із   “Р”,”Рь”  у  назві-присядь  та   встань ,  якщо   -малюнок   із  “Л”,”Ль”-підстрибни:  Буратіно,  Мальвіна,  борсук,   білочка,   лев,  тигр,  фарби,  олівці,  альбом......МОЛОДЕЦЬ!
   Це-  рухливі  ігри   з  інтелектуальним   навантаженням,   які   так   полюбляють   діти   від   4 до  9років. 

Гра “Бігунець”.

Біжи   під  звуки  бубна   між  картками-малюнками.   Як  звуки  змовкнуть-зупинись, на   найближчий   малюнок  подивись, назвИ його  ПРАВИЛЬНО та  “здуй”(начебто)  назву малюнка  з  долоньки,  як  пушинку:     ворона,  лелека,   голуб,  сорока,    горобчик,    снігур,  ластівка........МОЛОДЕЦЬ!

 Навести для прикладу 2-3 вправи
Часто рідні маленького учня нарікають: “При вас правильно вимовляє, а поза логопедичною групою (кабінетом логопеда) розмовляє, як і раніше”.  “Кабінетний звук” — проблема, у  розв*язанні  якої робота  батьків   із власною   дитиною  за  рекомендаціями  фахівця  грає  визначальну роль.  Звук,  який   сформував  логопед,  ввів  його  у  склад,  слово,   речення, текст,  батьки   введуть   у  спонтанне   мовлення в повсякденні. Якщо родина працює згідно з рекомендаціями фахівця, малюк переростає етап “кабінетних звуків”, починає спілкуватися з батьками, а пізніше й з однолітками за допомогою поставлених звуків.
Головне — підтримка і позитивний настрій!
Опанування кожного нового звука — для дитини маленьке диво і велике досягнення. Підтримаймо її на цьому шляху! Виконуючи завдання та рекомендації логопеда, захоплюйтесь новими звуками, пишайтесь успіхами малюка, в різний спосіб давайте йому це відчути: продемонструйте рідним, близьким, знайомим, вихователям, як він промовляє окремі слова, чистомовки, віршики з  новим звуком [р].
Часто мотивацією до формування правильної звуковимови стає прагнення дитини до визнання, схвалення рідних. Без їхньої підтримки інтерес може зникнути (згаснути) раніше, ніж з’являється корисна звичка використання правильного звука у спонтанному мовленні, адже опанування нового звука вимагає від дошкільняти неабиякого напруження інтелектуальної та вольової сфер.
Після того, як звук поставлений, і дитина може легко, правильно його вимовляти, логопед ознайомлює малюка з відповідною буквою. Це потрібно для того, аби зображення нового звука, його “портрет” нагадував дитині у майбутньому, під час читання, про правильну вимову звука. Бажано, щоб логопед навчив дошколярика читати склади, слова з цими буквами, задавши таким чином алгоритм правильної звуковимови. У багатьох випадках читання є дієвим засобом (одним з багатьох) автоматизації правильної звуковимови. Варто ним скористатися. 
Логопедична робота обов’язково дає побічний, на щастя, дуже позитивний ефект: дитина вперше у житті переживає відчуття подолання справжньої, серйозної проблеми.