Чи існують відмінності між хлопчиками і дівчатками?

Чи існують відмінності між хлопчиками і дівчатками?

Чоловікам притаманний більш високий рівень математичних, технічних здібностей, просторового сприйняття і мислення; активність, цілеспрямованість, агресивність, а  жінкам - кращий розвиток писемного та усного мовлення, зайва балакучість, менш розвинене логічне мислення, велика емоційність та вразливість. Чи мають ці відмінності об'єктивне наукове підтвердження?

В середині XX століття за кордоном було проведено понад 40 досліджень інтелектуального і особистісного розвитку чоловіків та жінок, дівчаток і хлопчиків (за участю більше 35 тис. чоловік). У більшості досліджень за показниками розвитку інтелекту, мови і математичних здібностей відмінностей між хлопчиками та дівчатками шкільного віку не виявлено. Деяку перевагу хлопчики 8-11 років продемонстрували в вирішенні невербальних завдань. Перевага дівчаток відзначається по вербальному інтелекту (формування понять в 8-14 років і тест досягнень Стенфорда в 10-11 років).

Згідно тестуванням Е. Маккобі і К. Джеклін (1974), психологічні відмінності хлопчиків та дівчаток мають лише  чотири відзнаки: здатність до орієнтування в просторі, математичні здібності, мовні навички та агресивність. Чоловіки добре орієнтуються в просторі, мають кращі математичні здібності, але більш агресивні. Жінки краще володіють мовними навичками.

 Дж. Крамер займався дослідженням   зорово-просторових здібностей  дітей. В результаті було виявлено, що дівчатка приділяють більше уваги приватним характеристикам об'єктів (детаті предмета, деталі просторових відносин), а хлопчики - на узагальнені (предмет в цілому, просторові відносини в цілому). Відмінності зорового сприйняття лежать в різних способах і навичках сприйняття. Довгий час вважалося, що дівчата апріорі мають більш розвинені вербальні здібності, але на даний момент це не настільки очевидний факт. Наприклад, дослідження, проведені ще в 1995 і 1996 рр. Розеном і Робінсоном, не виявили яких-небудь значущих відмінностей у вербальних здібностях між дівчатками і хлопчиками в дошкільний період і в початкових класах школи.

У дослідженні соціального інтелекту виявлено вищий його розвиток у дівчаток, ніж у хлопчиків в підлітковому віці. У дівчаток краще розвинені, в порівнянні з хлопчиками, такі компоненти соціального інтелекту, як прогнозування розвитку подій в комунікативній сфері і гнучкості мовного спілкування. Соціальний інтелект забезпечує дитині можливість адекватно розуміти емоційний стан і особистісні особливості навколишніх, встановлювати дружні відносини з однокласниками, раціонально вирішувати виникаючі конфлікти, коректно взаємодіяти з учителями. Соціальний інтелект може бути одним з чинників академічної успішності та шкільної адаптації особливо у дівчаток (Л. Λ. Ясюкова). В одному з сучасних досліджень інтелектуально особистісного розвитку учнів 1-10 класів  виявлено відмінності між хлопчиками і дівчатками по індивідуально-динамічними показниками, незалежно від віку за темпом роботи (працездатності); точності виконання роботи; акуратності в виконавської частини навчальної діяльності.

Спільне чи роздільне навчання... Що обрати?

Спільне чи роздільне навчання... Що обрати?

Головним завданням сучасної школи є виховання гармонійно розвиненої,  психологічно і фізично  здорової  особистості,  адаптованої  до нового  технологічно розвиненого  соціуму.  Сьогодні школа виступає одним із головних соціальних інститутів. Саме вона є транслятором існуючих  цінностей  і  нормативів,  у  тому  числі уявлень про роль чоловіка і жінки у суспільстві  залежно від біологічної статі індивіда. Школа формує статево-рольову поведінку, тобто гендерну культуру (гендер – соціостать, стать як соціальне явище). Саме організація освіти, як і домінуючі в ній гендерні ролі, вбудовують у людину модель життя і диктують їй статусні позиції.

Особливу роль у процесі гендерної соціалізації відіграє сама організація навчальних закладів (система правил, за якими люди взаємодіють між собою, той порядок, який дозволяє їм працювати). Організація  українського суспільства на демократичних засадах потребує нового змісту всієї системи соціальних норм, що регулюють сучасні суспільні відносини, а також вдосконалення тих із них, що історично себе виправдали.  

Сьогодні в Україні впроваджується  модель  роздільного  навчання  з метою  диференційованого  підходу  до  учнів  різної статі,  який  слугує  платформою ґендерного напрямку. Логічне пояснення сенсу роздільного навчання науковцями  обґрунтовується  у межах статево-рольового підходу. У такому процесі передбачається урахування та розвиток статевих, біологічних і психофізіологічних відмінностей школярів. Хлопчика треба виховувати першопроходцем, дослідником, захисником, годувальником, сприяти виробленню твердості характеру, витривалості, позиції обов’язку, служіння Державі, сім’ї.       У дівчинці, від колиски, треба  бачити майбутню маму – ніжну і лагідну, турботливу. 

Ідея роздільного навчання не нова: так працювали всі дореволюційні навчальні заклади до 1918 року. Хлопчики могли вчитися в гімназіях, ліцеях і вишах, а для дівчаток існували спеціальні освітні установи, що пропонували своєрідний набір дисциплін - в основному з домогосподарства. Недоступним для жінок до кінця XIX століття було і отримання вищої освіти. Тому багато в чому спільне навчання виникло на хвилі боротьби за рівноправність і забезпечувалось соціальною та економічною необхідністю. Вже з 1918 р. хлопчики і дівчатка стали вчитися разом.  Повернулися до поділу в 1943 р., але ненадовго: вже через 11 років учнів знову об'єднали. Втім, залишалися військові, спортивні та хореографічні школи …

Нам з дитинства знайомий вірш Маршака «З чого зроблені хлопчики?». Якщо хлопчики - бруднулі і забіяки, то дівчатка -  спокусниці, чистюлі і естетки. Це тільки підтверджує, що відмінності статей та їх особливості завжди були в центрі уваги. Багато вчителів і дитячих психологів стверджують, що існуюча система навчання  «підстроєна» під дівчаток: вони більш посидючі, слухняні, їм легше дається «зубріння». А хлопчиків це не приваблює, вони ходять до школи, щоб спілкуватися, гратися. Розмірковуючи про освіту, вже давно доведено, що хлопчики і дівчатка осягають навчальні дисципліни різними методами і фізіологічно розвиваються і дорослішають різними темпами. Дівчатка довший період можуть сконцентровано працювати, а хлопчики повільніше долучаються до роботи. І піки працездатності у них різні. Хлопцям потрібен високий темп. Як тільки починається повторення, увага їх слабшає. Дівчаткам швидкий темп заважає. Вони краще працюють на покрокових технологіях та сприймають емоційно забарвлений матеріал.

У школах роздільного навчання зникають упередження, засновані на перевазі однієї статі над іншою, бо звертається увага лише на індивідуальні здібності конкретного учня чи учениці, а не його або її статеву приналежність.

Виникає питання: чому ж школи роздільного та спільного навчання існують дотепер?  Це  данина   традиції чи науково обгрунтована необхідність одного із  варіантів навчання дітей? Наявність двох систем дає можливість батькам обрати навчальний заклад для їхньої дитини, грунтуючись на освітніх і виховних цілях, на талантах, психологічних і фізіологічних особливостях дитини. При роздільному навчанні можна чітко простежити наскрізну здоров’язбережувальну  лінію: воно дозволяє регулювати навантаження залежно від статі, таким чином уникаючи перевтоми дітей.


Роздільні школи: за і проти. Дослідники відповідають….

Роздільні школи: за і проти. Дослідники відповідають….

Роздільне навчання хлопців і дівчат досі дискусійне питання, що має багато прибічників та критиків. Часи, коли діти вчилися окремо, давно минули. Чи варто до них вертатися?

Як не дивно, але однозначну відповідь на це питання дати неможливо. В останні роки інтерес до цієї теми виявляли безліч дослідників і професіоналів зі світу освіти, проте до сих пір вони так і не прийшли до єдиної думки, але виділили кілька особливостей роздільних шкіл.

  1. Успішність учнів роздільних шкіл вища. В окремих школах діти сильніше зосереджені на навчанні, ніж в спільних: ні тобі  представників протилежної статі, які можуть забирати на себе істотну частину уваги, ні конкурентного середовища, у якому завжди хочеться вигідно виділятися перед протилежною статтю. Але  для повноцінного розвитку дитини, крім академічних досягнень, важливий цілий комплекс чинників, таких як кількість творчих і спортивних секцій, якість інфраструктури і увага персоналу до дитини.

  2. Адаптація під особливості навчання і розвитку. Ніхто не буде сперечатися, що дівчатка і хлопчики дуже різні у всьому. Так ось є думка, що вони по-різному сприймають інформацію, реагують на різні ситуації в школі і розвиваються розумово. Роздільні школи враховують цей чинник і розробляють свої програми і підходи до учнів згідно з таким особливостям. Враховуючи це, немає нічого дивного в тому, що в окремих школах хлопчики і дівчата можуть легше сприймати інформацію, ніж в спільних.

  3. Соціалізація і забобони. Як би не старалися роздільні школи підлаштуватися під дітей, у результаті всі діти потрапляють в "спільний" дорослий світ, де хочеш не хочеш, але треба взаємодіяти один з одним. І тут в учнів роздільних шкіл можуть з'явитися проблеми, особливо у тих, хто жив у шкільному пансіоні і перебував у школі весь час навчання.

  4. Більш сувора дисципліна. Хоча це не правило, але загальна тенденція. Це можна назвати даниною традиціям та історії освіти. Не можна сказати, що зараз роздільні школи старомодні, але їм властивий більший консерватизм щодо правил поведінки в школі, шкільної форми, розпорядку дня в пансіоні і так далі. Для когось це чудова можливість віддати дитину в школу, де він або вона буде перебувати під наглядом не гірше, ніж удома.

У всьому, що стосується освіти дитини, вибір залишається за сім'єю. Ніхто не знає краще, що підійде дитині, ніж батьки і їм вирішувати яка школа буде краще для їх дитини - роздільна або спільна.


Переваги шкіл роздільного навчання:

Переваги шкіл роздільного навчання:

1. Відсутність в учнів упереджень при виборі навчальних занять, предметів, гуртків і факультатив, а також відсутність переваг для участі в тому чи іншому спорті тільки тому, що він призначений для дівчаток або хлопчиків. Хлопчики можуть танцювати, а дівчатка займатися моделюванням, робототехнікою.

Школи роздільного навчання надають широкий спектр обов'язкових предметів і різноманітних факультативів: від гуртка ораторського мистецтва до академічного веслування, від ускладненої математики до постановки спектаклів і мюзиклів.

2. Наявність спеціалізованих програм для навчання і засвоєння матеріалу, засновані на особливостях фізіологічного розвитку (наприклад, розвиток неврологічної системи і мозку) і терміни статевого розвитку хлопчиків і дівчаток.

3. Більш впевнена участь у навчальних і спортивних заходах без огляду на протилежну стать та бажання сподобатися або догодити.

4. Можливість спробувати нове і незвідане без стереотипів  та порівняння з протилежною статтю.

5. Наявність навчального та наставницького колективу, що спеціалізується на роботі з хлопчиками або дівчатками.

                          Декілька причин, за якими ми надаємо перевагу роздільному навчанню:

  • різний темп фізіологічного і психологічного розвитку ( дівчатка до відповідного віку випереджають хлопчиків);

  • різний спосіб сприйняття інформації (дівчатка емоційні, хлопчики раціональні);

  • різні рольові функції в соціумі (дівчатка - матері, хлопчики- захисники);

  • різні підходи у формуванні статево-рольової ідентичності (у дівчаток через естетику, у хлопчиків через спортивно-вольові принципи);

  • відсутність психотравматизації: в результаті знецінення однієї статі іншою в процесі навчальних  негараздів.