Сьогодні батьки знають, якщо й не все, то достатньо про те, що відбувається в організмі підлітка і чому день за днем Ваше чадо дарує все більше “сюрпризів”. Дуже важливо знати і розуміти чому щось відбувається тим чи іншим чином, але ж після щасливого: “Ура! Я розумію чому він (вона) такі нестерпні”, з часом приходить безсилля і сум: “Так, я розумію причини, але я все ще не знаю, що мені з цим робити.”

Можливо, Вам це не сподобається, але почати доведеться з себе. Однією з головних вимог до дорослого є Любов до свого підлітка. Та не всіляку любов може впізнати дитина. Коли мама в-десяте знервовано просить сина скласти свої речі чи карає доньку, позбавляючи можливості піти на вечірку - вона Любить. Вона виховує, вона вчить, вона хоче виростити гарну людину. Але для підлітка - це покарання, відсутність розуміння, нездатність почути, нечутливість до бажань самої дитини, - та що завгодно, тільки не любов. Давайте спробуємо любити так, щоб нас розуміли.

Любов виявляється у повазі. В повазі до всього, що пов’язане з підлітком: до його думок, якими б абсурдними вони Вам не здавались, до прагнення самостійності, до його діяльності. Ви можете не погоджуватися з дитиною, але майте витримку і повагу до її прагнень, до руху її мислення, бажань. Так Ваша доросла дитина вчиться ставити цілі, яких прагне досягти, планувати діяльність, оцінювати отримані результати, переживати розчарування, нерозуміння і неприйняття іншими, відстоювати себе, домовлятися, радіти успіхам. Зміст і динаміка діяльності з часом зміниться, а навичка хотіти і йти до мети залишиться. Найкраще, як Ви можете допомогти своїй дитині і собі пережити цей період - це цінувати ініціативу, підтримувати і спонукати до активності. Тоді речі, які Вам здадуться зовсім неприйнятними чи небезпечними буде простіше і спокійніше попередити. Чому? Та тому, що поважаючи думку дитини, Ви вчите її повазі до думок інших людей. Ваші можливості почути, сказати, домовитися - це майбутні можливості Вашої дитини до цивілізованого вирішення питань.

Любов виявляється в організації корисної діяльності. Нам вже відомо, що передати досвід напряму “з голови до голови” неможливо,  але можна і варто створити умови для набуття дитиною власного. Корисна діяльність  - це та, яка буде для дитини цікавою, безпечною, пізнавальною, такою, що сприяє розвитку мислення, уваги, пам’яті, цілеспрямованості, моральних цінностей, та становлення соціально активної позиції. Завжди, коли є можливість здобути дитиною новий корисний досвід - надайте їй цю можливість. Боїтеся, що дитина отримає на вулиці деструктивні звички - працюйте на випередження! Допоможіть сформувати відношення до алкоголю, тютюнопаління, наркотичних речовин, нерозбірливих  сексуальних зв’язків, аморальної та протиправної поведінки. Так, Ви не зможете на 100 % застрахувати себе і свою дитину від того, що одного разу він чи вона з’явиться додому напідпитку. Але, закладені Вами норми і правила, принаймні, дадуть дитині взірець як до цього ще можна ставитися. А колись, можливо, зупинять її за крок до помилки та дадуть орієнтири для наслідування. Перегляньте разом тематичний фільм, обговоріть ситуацію, свідками якої Ви стали, поділіться враженням від прочитаної книги, станьте помічником і порадником своїй дитині та її друзям, вмійте почути думку іншого, навчіться бути вчасним та не “передавлювати авторитетом”,-  і Ви самі незчуєтеся, як відносини стануть довірливішими і теплішими.

Любов виявляється у сприянні самоствердженню. Найважчим і найважливішим  у підлітковому віці є вирішення протиріччя між “бути як усі, належати до певної групи” та “бути особистістю”.  Вікова психологія стверджує, що провідною діяльністю підлітка стає інтимно-особистісне спілкування з однолітками. Тут повністю зміщується авторитет батьків, вчителів та інших дорослих - головними стають однолітки та побудова  міжособистісних відносин. Не лякайтеся, це зміниться з настанням юнацького віку і потреба у авторитеті старшого та більш досвідченого з’явиться на новому рівні. Але поки що правильним і природним етапом є відносини з однолітками. Потреба у прийнятті колективом величезна, тому треба бути схожим на них. Але ж як можна бути прийнятим, якщо ти “сіра маса”, тому треба виділятися і подобатися, бути крутим, дорослим, сміливим, робити те, що інші тільки мріють. Ось так і балансує ця вже не дитина, але ще й не доросла людина. І це, скажу Вам, дуже непросто.

Тому не намагайтеся бути авторитетом, намагайтеся бути другом. Давайте можливість йти, пробувати, вирішувати, приймайте у починаннях, але разом з правом на самоствердження передавайте і відповідальність. Підтримуйте, горюйте й радійте разом, але відповідальність з дитиною не розділяйте. Тільки так дитина виросте надійною, цілеспрямованою, далекоглядною, автономною особистістю.

Отак послідовно, поступово, з величезним терпінням, довірою та любов’ю Ваша безпомічність стає впевненою вірою, роздратування - спокійною довірою, втома - радісним збудженням, а розчарування - гордістю за Людину, мамою чи батьком якої Вам пощастило бути!